ст. 22 ККУ Особи, що вчинили злочин у віці від 14 до 16 рр. підлягають відповідальності за:

1. умисне вбивство;
2. посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, військовослужбовця, судді, представника іноземної держави;
3. умисне тяжке тілесне ушкодження;
4. умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження;
5. умисне тілесне ушкодження;
6. диверсію;
7. бандитизм;
8. терористичний акт;
9. захоплення заручників;
10. зґвалтування;
11.  крадіжку;
12.  грабіж;
13. розбій;
14. вимагання;
15. умисне знищення або пошкодження майна;
16. пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів;
17. угон або захоплення залізничного, повітряного, морського чи річного транспорту;
18. злісне або особливо злісне хуліганство.

ст. 98 Види покарань до неповнолітніх:

1. штраф (якщо вони мають власний доход, власні кошти або майно);
2. громадські роботи (з 16 років);
3. виправні роботи (з 16 років, на строк від 2-х місяців до 1 року);
4. арешт (з 16 років, на строк від 15 до 45 діб);
5. позбавлення волі до 10 років (за умисне вбивство – до 15 років).

 

ст. 105 Заходи виховного характеру.

До неповнолітніх, які вчинили невеликої або середньої тяжкості злочин:

1. застереження;
2. обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього;
3. передача неповнолітнього під нагляд осіб, опікунів, або педагогічного чи трудового колективу  за його згодою;
4. покладання на 15-річного, який має майно, або заробіток, обов'язку відшкодування збитків;
5. направлення до спеціального навчального закладу до 3-х років.

Особливості відповідальності:

1. неповнолітність вважається пом'якшуючою обставиною;
2. до неповнолітніх більше надаються переваги при амністії, умовному засудженні та відстрочки вироку;
3. при визнанні рецидивістом, не враховуються судимості до 18 років;
4. не повнолітні не відбувають покарання разом з дорослими злочинцями;
5. вирок неповнолітнього не може бути більше 10 років;
6. до неповнолітнього не може бути застосовано довічне ув'язнення.