Внаслідок пережитих подій, люди можуть реагувати і поводитися в різний спосіб. Як розпізнати і головне як ДОПОМОГТИ в добрий спосіб допоможуть вам ось такі невеличкі пам’ятки.

Мова йде суто про те, що необхідно усунути чи зменшити найбільш яскравий прояв гострої реакції, що не дає можливості людині функціонувати.
Це може зробити будь яка людина, яка знає як и має в собі сили.
Глибша психологічна допомога за необхідності має надаватись професіоналами у безпечному місці.

Внаслідок пережитих подій, люди можуть реагувати і поводитися в різний спосіб. Як розпізнати і головне як ДОПОМОГТИ в добрий спосіб допоможуть вам ось такі невеличкі пам’ятки.
Наполягаємо, що надавати таку допомогу ви маєте лише в тому разі, коли самі маєте ресурс та сили.
При цьому це потрібно робити ненав'язливо, вислуховувати, не змушуючи говорити постраждалого й безпечно для себе!!!

Як
говорити з людиною у кризовій ситуації?

Кризова ситуація або травматична
подія — непередбачувана подія, яка відбулась та несе реальну загрозу для життя
людини. Люди у такій ситуації знаходяться у стані гострого стресу, що
супроводжується почуттям розгубленості, безпорадності, заторможенності.

Що важливо зрозуміти?

Загрозу не можна
зупинити, подія вже відбулась, це вже реальність. Тому наша задача в момент
гострого стресу надати людині правильну психологічну підтримку, щоб зменшити
ризик посттравматичного синдрому.

Що потрібно знати
про роботу мозку під час кризової ситуації?

Мигдалеподібне
тіло (amygdala) — емоційний центр мозку, відповідає за виживання, емоції,
швидкі реакції.

Передній
мозок (forebrain) — когнітивний центр, відповідає за дії та прийняття рішень.

Чим активніший
передній мозок тим пасивніше
мигдалеподібне тіло тим ефективніше
людина продовжує функціонувати.

Задача
вивести людину зі стану безпорадності (не функціонування) в стан самоконтролю
та самозахисту (функціонування).

Що НЕ
можна робити в перші хвилини після кризової події?

НЕ заспокоюємо.
Емоційна підтримка (як ти зараз себе почуваєш?) активізує мигдалеподібне тіло,
люди стають безпорадними.

НЕ обіймаємо людину
(діти виключення). Так, це контрінтуїтивно, і в це важко повірити. Але обійми
стимулюють вироблення гормону окситоцину, людина починає плакати, це веде до
посилення відчуття безпорадності.

НЕ пропонуємо води.
Ковток води стимулює вагус нерв, що в свою чергу активує парасимпатичну нервову
систему, яка відповідає за відпочинок. Це посилює стан безпомічності. Виняток:
коли людина сама попросила води.

НЕ намагайтеся відволікти людину.
В нас нема такої кнопки, яка вимикає переживання. Коли вам кажуть: “Не думай
про бомбу”, про що ви зразу подумали? Коли ми намагаємось не думати про щось,
ми як раз про це думаємо, і це врізається в пам’ять.

Що рекомендовано робити в перші хвилини після кризової
події?

• Давайте людині короткі завдання
  (встань, візьми сумку, набери води, подзвони батькам). Бездіяльність посилює
  стрес. Хваліть людину за виконання завдань.

• Звертайтесь до людини на ім'я
  (Дмитро, ти мене чуєш? ) або відповідно до його соціальної ролі (мати, візьміть
  дитину на руки).

• Попросіть людину переказати хронологію подій.
  Під час стресу домінантний кортизол, що може порушувати пам’ять. Якщо людина не
  може пригадати що відбулось, перекажіть хронологію подій для неї і попросіть
  повторити.

• Постійно розмовляти з потерпілим та інформувати
  (я тут, я з тобою, зараз приїде швидка).

• Це
  головні інструменти стрес-менеджменту, які повертають людині контроль над
  ситуацією, здібність думати, приймати рішення, планувати.

• Про
  емоції говоримо потім, після виходу зі стану гострого стресу.

Бережіть себе